До селища міського типу Червоний Донець (Харківська область) з місіонерським концертом приїхала харківська адвентистська вокальна група «Звуки неба». Концерт відбувся у приміщенні місцевої музичної школи.

Ансамбль виконав близько двох десятків християнських пісень українською, російською і навіть англійською мовами. Різноманітним був і спосіб виконання: під музичний супровід і а капелла. Крім співу «Звуків неба», пролунали й сольні номери двох учасниць колективу. Так, Ольга Ковальова, керівник ансамблю, виконала пісню «Благодарю», а Марина Шаповалова – «От раннего утра». Підготовлював слухачів до сприйняття пісень пастор Олександр Тюпін – ведучий концерту.

Організатором заходу виступила Марина Шаповалова.
–    Я народилася в Червоному Донці, і тут відбулася моя перша зустріч із Богом, – розповідає Марина. – Провести місіонерський концерт на моїй батьківщині і тим прославити Господа було моєю заповітною мрією. Нарешті вона здійснилася! Також ця поїздка є важливою і для самого музичного колективу. Зараз наш репертуар оновлюється, і, даючи цей концерт, хотілося згадати наші старі пісні, які ми співали під час святкування двохріччя ансамблю в грудні 2009 року.

Для «Звуків неба» це перші гастролі в Червоному Донці. Тому більшість присутніх на тій події тільки познайомилися з цим колективом.

Один із присутніх Віктор Сергійович, який прийшов на концерт разом із дружиною Раїсою, поділився своїми враженнями:

–    У Пушкіна є такі слова: «На свете счастья нет, но есть покой и воля». З генієм важко сперечатися. Але тепер, після концерту, можу сказати: я щасливий. І, думаю, що не тільки я, а й всі слухачі. Ми відчули не тільки «покой и волю», але й щастя. Також мені дуже приємно бачити, що молоді люди вірять в Бога. Тоді й моя віра в Нього зміцнюється.

Галина Найда

Королева Нідерландів Беатрикс під час щорічної церемонії нагородила трьох членів Церкви Адвентистів Сьомого Дня за соціальне служіння.

Пасторський працівник Ян Керссен отримав титул лицаря ордену Оранських-Нассау. Посвячував його у лицарі мер міста Гронінген Пітер Рехвінкель.

 Крессен був нагороджений за організацію програми з припинення паління, а також за участь в створенні міського центру «Оазис» спільно з іншими протестантськими церквами в Гронінгені.

Подружжя Димитрій Тріантос і Магда Тріанто-ван Кооідж з адвентистської церкви в Дордехті також отримали нагороду за роботу в Міжнародному благодійному центрі піклування за дітьми.

Вім Алтінк, президент Церкви Адвентистів Сьомого Дня в Нідерландах оцінив громадську діяльність цих трьох адвентистів.

–    Участь Церкви в суспільній роботі є дуже актуальною, – сказав Алтінк. – Приємно бачити, що постійні зусилля Яна Керссена, Димитрія і Магди Тріантос оцінили таким чином.

За матеріалами news.adventist.org

З нагоди 65-річчя від Дня Перемоги харківські адвентисти провели урочистий концерт. На ньому були присутні як ветерани Великої Вітчизняної війни, як люди середнього віку, так і зовсім молоді відвідувачі. Організатори заходу ставили за мету зробити приємний подарунок учасникам і свідкам бойових дій, розповісти молоді, що таке війна, а також нагадати, що найвеличнішу перемогу всіх часів і народів здобув на Голгофі Христос.

Концертна програма була доволі насиченою. Жіночий християнський ансамбль «Звуки неба» виконав знамениті пісні з воєнної тематики: «Огонёк», «Эх, дороги», «В землянке, «Синий платочек», «Катюша» і завершили концерт гімном 9 травня – «День Победы».

В’ячеслав Лохматов порадував присутніх виконанням воєнних хітів «Тёмная ночь» та «Журавли» під супровід гітари. Під акомпанемент іншої гітари Наталія Обидєннова заспівала «В поле танки грохотали». Цей перелік виконаних під час концерту воєнних пісень можна було б продовжити.

Проте, крім власне воєнної тематики, ансамбль «Звуки неба» виконав пісню «Ти знаєш, Боже, моє бажання».

Перед цим ведучий концерту пастор Олександр Тюпін зауважив, що тільки Бог допомагав людям вижити в тих нелюдських умовах.

Лунали також вірші: найвідоміша поезія Костянтина Симонова «Жди меня» та маловідомий, але дуже цікавий вірш харківської поетеси Римми Катаєвої «Цукерки».

 Крім цього, відбулася екранна прем’єра документального фільму «Харків у роки війни», який розповідає про тяжке життя харків’янки в окупаційному місті. Також були показані фотографії тих страшних, кровавих часів.

Концерт завершився такими словами Олександра Тюпіна:

–    Сьогодні в нас немає війни. Але чи відчуваємо ми себе зараз в безпеці? Чи можемо з упевненістю дивитися в завтрашній день? В цьому житті нічого немає стабільного. Тільки Господь допоможе одержати перемогу, тому що Він Сам переміг, воскресши із мертвих.

Галина Найда

Австралійська скрипачка Лінда Гілберт і український піаніст Дмитро Пивненко подарували харків’янам концерт класичної музики «Струни серця». Організаторами музичного заходу є Церква Адвентистів Сьомого Дня.

Музиканти виконали твори видатних композиторів-класиків, чиї твори захоплювали людей ХVII–XX століть, коли жили самі митці. Проте музика цих геніїв минулого актуальна і зараз, у ХХІ сторіччі, що підтвердили своїми бурхливими оплесками та словами подяки слухачі цього концерту.

На початку ведуча прочитала висловлювання Й. Ґете, котрий так схарактеризував творчість Йоганна Себастьяна Баха: «Коли я слухаю музику Баха, мені здається, що я відчуваю звуки вічної гармонії, Духа Божого, який носився над Всесвітом під час сотворіння світу».

Крім музики Баха, якою розпочався концерт, Дмитро і Лінда блискучо виконали твори Л. Бетховена, К. Глюка, С. Рахманінова та Ф. Крейслера. Оскільки слухачі не хотіли відпускати зі сцени виконавців, Лінда Гілберт і Дмитро Пивненко зіграли «на біс» другу частину бетховенської сонати № 2.

Незвичним, як для концерту класичної музики, було те, що присутні могли поставити музикантам власні запитання. Таке «ноу-хау» настільки сподобалося слухачам, що ведучій довелося вибирати з-поміж великої кількості запитань найсуттєвіші та найцікавіші.

Для деяких присутніх стало несподіванкою те, що Лінда могла відповідати на питання російською. Зараз дівчина живе в Москві, навчається грі на скрипці у професора Олександра Кірова і готується до вступу в Московську консерваторію. В той же час дівчина вивчає російську мову в Московському державному університеті імені М. Ломоносова. В серпні-вересні 2009 року Лінда давала концерти в кількох містах України, в тому числі й у Харкові.

Дмитро Пивненко народився в Харкові. Зараз є студентом ІV курсу Київської національної музичної академії. На цей концерт він приїхав одразу по завершенні конкурсу піаністів «Синій птах» (Ялта), на якому Дмитро посів перше місце за виконання концерту №3 С. Рахманінова.

Закінчився концерт «Струни серця» соломонівськими словами-побажаннями: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23).

Галина Найда

КИЇВ – Лихослів’я є однією з серйозних проблем нашого суспільства, яка за умови бездіяльності становить загрозу самобутності та майбуттю українського народу. Ніколи брутальний стиль спілкування не носив такого масового характеру, такого небаченого розмаху, як в останні роки. Це ганебне явище так розрослося, що вже не усвідомлюється чимось поганим.

На цю проблему звертають увагу глави конфесій у Зверненні про потребу протидії лихослів’ю в Україні, оприлюдненому 29 квітня на офіційному сайті ВРЦіРО, – повідомляє Інститут релігійної свободи.

"Мерзенні нецензурні слова чуємо з радіо та телевізора, читаємо зі сторінок сучасних книг, журналів, газет. З'явилася навіть якась "м'яка" форма лихослів'я, коли матюки замінюються іншими словами, але перебувають у фразі на звичних місцях. Але сутність сказаного проглядає і крізь завісу, бо нікого не залишає в невіданні "пищалка", що прикриває теле- і радіо-матюки. Це ознака особливої деградації нашої культури, ознака нашого духовного і морального розкладання", – констатують духовні лідери України.     

На переконання глав конфесій, мова людини відображає її внутрішній духовний стан, бо "з повноти серця – уста промовляють".

"Лихослів'я, безсумнівно, впливає на формування морального стрижня в людині. Особливо страшно, коли в середовищі матюкальника виховуються діти. Через вухо в душу потрапляють ці мерзенні слова і відкладають в людині моральний бруд. Діти, чуючи брудну мову, самі привчаються лихословити", – наголошують глави конфесій.

Глави конфесій закликають кожного розпочати боротьбу з цією скверною із самих себе.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій також просить власників різноманітних ЗМІ та видавців усвідомити свою відповідальність перед Всевишнім, теперішнім та прийдешніми поколіннями й не допускати проявів низькопробної вульгарщини у підпорядкованому їм ефірі, на шпальтах газет і журналів та сторінках книг.

Інститут релігійної свободи, м.Київ

www.irs.in.ua